Міні-чат

Наше опитування

Який формат мультимедійного уроку вам більш зручніше використовувати в роботі?
Всього відповідей: 14

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2016 » Жовтень » 18 » Конкурс «Експертиза підручника» (вимоги) для учасників конкурсу "Вчитель року"
15:30
Конкурс «Експертиза підручника» (вимоги) для учасників конкурсу "Вчитель року"

«Експертиза підручника» (50)

 

Регламент: до 2 годин

Формат: підготовка експертного висновку на одну логічно завершену тему підручника. Підручник та тема обираються головою журі.

Мета: перевірити вміння конкурсантів аналізувати навчальний та науково-методичний апарат підручників для загальноосвітніх навчальних закладів.

 

Складові експертного висновку:

1. Відповідність навчальній програмі, спрямованість на досягнення цілей і завдань освіти, задоволення потреб усіх користувачів: для учнів матеріал повинен бути цікавим і пізнавальним; для вчителів - стати основою розгортання навчального процесу, побудови власної методичної системи; для батьків - зрозумілим порадником у наданні допомоги своїм дітям у навчанні.

2. Науковий підхід у викладенні навчального матеріалу (відповідність змісту новітнім досягненням сучасної науки, вірогідність усіх наведених фактів та понять; забезпечення системності й цілісності знань);

3. Реалізація особистісно орієнтованого, компетентнісного, діяльнісного підходів:

- особистісно орієнтований підхід має реалізуватися через різнорівневе представлення елементів знань і способів виконання навчальних дій; розгляд можливих способів виконання одного й того самого прийому обчислення чи розв’язування задачі; забезпечення поля для вибору учнем завдань відповідно до свого рівня навчальних можливостей тощо;

- компетентнісний підхід має бути реалізовано як у змісті завдань, так і в методичному апараті підручника, передбачаючи формування не лише знань, а й способів діяльності, здатності застосовувати вивчене у різноманітних навчальних і життєвих ситуаціях, висловлювати власні судження, обґрунтовуючи їх, здійснювати логічні міркування, оцінювальні дії, формулювати висновки тощо. Матеріал має сприяти формуванню в учнів, крім предметної, також ключових компетентностей (уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, математичної, соціальної, гендерної, громадянської, загальнокультурної, підприємницької і здоров’язбережувальної);

- діяльнісний підхід може бути реалізований через систему завдань, проблемних ситуацій, що спонукають до активної діяльності кожного учня на уроці й водночас до свідомої самостійної роботи, до застосування на практиці здобутих знань, до колективної діяльності та самоосвіти.

4. Спрямованість на формування мотивації до навчання, критичного мислення.

5. Відображення нової філософії шкільної освіти через об’єднання традиційних дидактичних функцій (інформативної, трансформаційної, мотиваційної, систематизуючої, інтегративної, самоконтролю, розвивальної, виховної тощо) й нових функцій - розвитку самостійної пізнавальної діяльності учнів в інформаційному просторі; розвитку ключових і предметних компетентностей.

6. Побудова, структура, мова текстів:

- побудова й структура текстів (виділення головного, доцільність поділу на параграфи, пункти, їх послідовність і зв’язки між ними, чіткість формулювання висновків, правил і визначень, цілісність викладу);

- стиль текстів (поєднання ознак наукового і науково-популярного стилів; наявність предметно орієнтованого, інструментально орієнтованого, ціннісно орієнтованого компонентів змісту; уникнення стереотипів і мови ворожнечі; відповідність вимогам гендерного підходу; наявна діалогічність текстів);

- співвідношення й взаємозв’язок основного, додаткового й пояснювального текстів (раціональний розподіл тексту на основний і додатковий);

- мова текстів (має бути лаконічною, точною і зрозумілою для учнів, позбавленою будь-яких дискримінаційних смислів, відповідати нормам української літературної мови й слугувати зразком для мови учня (у підручниках для шкіл з навчанням мовами національних меншин – вимогам мов національних меншин));

- доступність викладу (відповідність складності й обсягу матеріалу можливостям засвоєння його учнями відповідного віку на належному рівні й за встановлений час (не більше 5±2 нових одиниць матеріалу, не більше 4% суб’єктивно незнайомих слів, у тому числі й наукових термінів); відповідність ступеня абстрактності викладу матеріалу віковим психологічним особливостям учнів; доцільність використання аналогії для пояснення складних процесів, наявність прикладів для пояснення абстрактних понять, достатність і вичерпність наведених пояснень, вказівок тощо; доцільність обраних конструкцій речень для розуміння тексту (оптимальною кількістю для розуміння і сприйняття учнями середніх класів є 10-15 слів у реченні);

- наявність елементів змісту й вимог, що призводять до перевантаження учнів (недоцільність уведення окремих понять; дублювання, передчасні завдання щодо розуміння й пояснення тощо);

- діалогічність текстів;

7. Дидактична доцільність ілюстративного матеріалу (оптимальне співвідношення образотворчих і умовно-графічних матеріалів, малюнків або документальних фотографій, методична доцільність розміщення їх у книжці; наявність завдань, спрямованих на роботу учнів з ілюстративним матеріалом; роль ілюстративного матеріалу в реалізації провідних функцій підручника (розвивальна спрямованість наочних зображень, інформаційність, естетичне виконання, національний колорит); дидактично обґрунтований зв'язок наочних зображень із текстом та іншими структурними компонентами підручника; відповідність ілюстрацій віковим особливостям школярів; якість виконання ілюстративного матеріалу, художнє оформлення, формат, обсяг, поєднання кольорів, естетичне сприйняття).

8. Повнота реалізації можливостей методичного апарату в забезпеченні організації навчально-пізнавальної діяльності учнів:

- ефективність апарату засвоєння знань (наявність різних типів навчальних завдань і вправ: пропедевтичні, ввідні, пробні, тренувальні, творчі; питома вага серед них творчих, розвивальних; їх розташування у підручнику з урахуванням основних етапів процесу навчання – сприймання навчального матеріалу, його усвідомлення й осмислення (розуміння, закріплення, застосування на практиці); доцільність використання пам’яток, алгоритмів, зразків виконання завдань тощо;

- наявність засобів мотивації, стимулювання пізнавального інтересу, розвитку інтелектуальної, зокрема творчої, діяльності учнів, оволодіння учнями прийомами розумової діяльності (індукція, дедукція, аналіз, синтез, порівняння, узагальнення тощо),

- наявність засобів організації різних видів діяльності і комунікації між учасниками освітнього процесу, завдань для організації групової, навчально-дослідної та проектної діяльності учнів;

- наявність засобів диференціації, індивідуалізації та персоналізації навчальної діяльності учнів відповідно до їхніх пізнавальних можливостей.

9. Забезпечення виховної, розвивальної та здоров’язбережувальної функцій;

- зміст сприяє формуванню патріотизму, любові і поваги до Батьківщини, свого народу, його мови, державних, національних, родинних цінностей, толерантного ставлення до кожної людини, незалежно від її статі, людських відмінностей, етнічної, релігійної, культурної приналежності чи інших ознак, навчає міжнаціонального і міжконфесійного діалогу; виховує особистість, готову до ефективної міжкультурної взаємодії в нових історичних реаліях, чутливу до людської інакшості та нетерпиму до проявів расизму, ксенофобії, наявність елементів полікультурного виховання, як одного з пріоритетних напрямів у підготовці особистості в умовах європейської інтеграції.

- зміст матеріалу виховує характер, сприяє розвитку особистості, створенню умов для самовизначення і соціалізації учня на основі соціокультурних, духовно-моральних цінностей і прийнятих у суспільстві правил і норм поведінки в інтересах людини, родини, суспільства і держави;

- навчає раціонального природокористування, дотримання безпечних норм життєдіяльності.

10. Відповідність гендерному підходу в освіті.

Матеріали підручника позбавлені гендерних стереотипів, андроцентризму, дискримінацій за ознакою статі (сексизмів), що виявляється у:

- паритетності представлення осіб обох статей – рівномірному співвідношенні жіночих і чоловічих образів;

- відсутності сегрегації й поляризації за ознакою статі – навмисного розділення осіб обох статей шляхом приписування їм принципово різних форм соціальної активності, зображення їх як протилежностей, що протиставляються одна одній та начебто не мають між собою спільних рис і якостей, спільної діяльності;

- відсутності тенденції прив’язувати різні форми активності або пасивність зображуваних людських образів до статі (як правило, активність – до чоловічої, пасивність – до жіночої);

- відсутності стереотипних гендерних сценаріїв, що прив’язують жіночі образи передусім до приватної сфери (сім’ї, господарства, піклування про дітей), а чоловічі – до інших, масштабніших форм соціальної активності;

- зображенні осіб обох статей (і дітей, і дорослих) у різноманітних (за змістом та масштабом) ролях і видах діяльності;

- зображенні людини загалом і загальнолюдських цінностей як через образ чоловіка (що наразі домінує), так і через образ жінки.

 

Критерії оцінювання випробування «Експертиза підручника »

 

За кожну з 10 позицій максимальна кількість балів – 5. Під час аналізу роботи конкурсанта членами журі враховується обґрунтованість та вичерпність розкриття кожної складової експертного висновку.

 

Переглядів: 1022 | Додав: wolkan | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar

Вхід на сайт

Пошук

Календар

«  Жовтень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31

Архів записів

Друзі сайту

 




Сайт учителя музичного мистецтва Толоконнікової Жанни Василівни


Сайт учителя музичного мистецтва Юанова Станіслава Маграіловича