Міні-чат

Наше опитування

Який формат мультимедійного уроку вам більш зручніше використовувати в роботі?
Всього відповідей: 20

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2016 » Жовтень » 18 » МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ І (МІСЬКОГО, РАЙОННОГО) ТА ІІ (ОБЛАСНОГО) ТУРУ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО КОНКУРСУ «УЧИТЕЛЬ РОКУ
14:52
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ І (МІСЬКОГО, РАЙОННОГО) ТА ІІ (ОБЛАСНОГО) ТУРУ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО КОНКУРСУ «УЧИТЕЛЬ РОКУ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ

І (МІСЬКОГО, РАЙОННОГО) ТА ІІ (ОБЛАСНОГО) ТУРУ

ВСЕУКРАЇНСЬКОГО КОНКУРСУ

«УЧИТЕЛЬ РОКУ – 2017»

У 2016-2017 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ

Всеукраїнський конкурс «Учитель року – 2017» (далі – Конкурс) проводиться на виконання Указу Президента України від 29 червня 1995 року № 489 «Про всеукраїнський конкурс «Учитель року», відповідно до Положення про всеукраїнський конкурс «Учитель року», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 1995 року № 638, наказу Міністерства освіти і науки України від 14.06.2016 р. № 668 «Про проведення всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2017», наказу департаменту освіти і науки Донецької облдержадміністрації від 03.10.2016 р. № 385 «Про проведення І-го та ІІ-го турів  всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2017» у таких номінаціях: «Біологія», «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Початкова освіта».

Конкурс проводиться у два тури:

  • перший тур (районний (міський)) – з 17 жовтня по 18 листопада 2016 року;
  • другий тур (обласний): перший етап (відбірковий) – з 28 листопада по 02 грудня 2016 року; другий етап (заключний) – з 12 по 16 грудня 2016 року.

У ІІ (обласному) турі Конкурсу беруть участь переможці І туру – громадяни України, педагогічні працівники загальноосвітніх навчальних закладів за основним місцем роботи по одному від міста (району) у кожній номінації.

 

 

І (МІСЬКИЙ/РАЙОННИЙ) ТУР

 

Перший та другий тури містять такі випробування: тестування з фахової майстерності, майстер-клас, практична робота, урок, навчальний проект, експертиза підручника, Інтернет-ресурс.

Рекомендуємо конкурсні випробування І туру проводити відповідно до вимог обласного. Обов’язковими для проведення є такі: тестування з фахової майстерності, майстер-клас, урок, Інтернет-ресурс, навчальний проект.

Питання для тестування з фахової майстерності готуються членами журі І туру відповідно до орієнтовних завдань облІППО, що будуть розміщені на сайті ІППО до 18 жовтня 2016 р. Пароль для відкриття завдань надсилається на електронні адреси методичних служб 18 жовтня.

 

ІІ (ОБЛАСНИЙ) ТУР. ВІДБІРКОВИЙ ЕТАП

 

Відбірковий етап Конкурсу складається з 3-х випробувань:

  • заочного оцінювання Інтернет-ресурсу учасника (включаючи опис досвіду роботи);
  • очного конкурсного випробування щодо виявлення фахового рівня педагога (передбачає тестування з предмета, методики, психології, педагогіки);
  • практичної роботи (що передбачає перевірку вміння конкурсантів виконувати практичні завдання у межах навчального предмета).
  1. «Інтернет-ресурс учителя» (60 балів) сукупність інтегрованих програмно-апаратних та технічних засобів, а також інформації, призначеної для публікації в мережі Інтернет та яка відображається в певній текстовій, графічній або звуковій формах. Оцінюючи свій ресурс, учитель має усвідомлювати, наскільки сучасними є використані ІКТ в оформленні та структуруванні інформації, чи простежується єдиний стиль у презентації його авторських матеріалів, чи дотриманий єдиний стиль, наскільки представлене є оригінальним та сприяє оптимізації навчального процесу.

Мета конкурсного випробування: удосконалення навичок використання ІКТ щодо структурування інформації, її оформлення з додаванням авторських ілюстрацій та дотриманням єдиного стилю, оригінальності.

Орієнтовні структурні компоненти Інтернет-ресурсу (сайту, блогу тощо):          

  • Головна сторінка, на якій зазначено, для якої категорії відвідувачів призначений Інтернет-ресурс з короткою інформацією про власника (адміністратора) ресурсу. На цій же сторінці доцільно розмістити анонси матеріалів та останніх новин.
  • Портфоліо учителя (Додаток 1 до Методичних рекомендацій).
  • Новини, оголошення щодо проведення конкурсів, виставок, семінарів, «круглих столів» як автором, так і іншими педагогами тощо. 
  • «Мій досвід» (Додаток 2 до Методичних рекомендацій). 
  • Сторінки для зворотного зв’язку та спілкування (1-2 на вибір):

Гостьова книга надає можливість відвідувачам залишити своє повідомлення, наприклад, про власні враження від ресурсу, побажання автору тощо.

Надіслати листа адміністратору – іноді є нагальна потреба зв’язатися з автором (адміністратором) Інтернет-ресурсу. З цією метою найкраще підходить форма електронного листа.

Форум – обговорення певних подій, явищ, матеріалів тощо. Рекомендуємо розмістити теми не тільки для колег-педагогів, а й для учнів. Наприклад, розміщувати творчі завдання чи поради, створити тему «Голос учня», у якій дитина могла б написати своє бачення певного явища чи ставлення до нього.

Міні-чат – зручна форма для розміщення швидких повідомлень відвідувачами.

  • Файловий архів для скачування матеріалів, якими автор готовий поділитися з колегами. Порада: такі матеріали краще архівувати в форматі *.zip
  • Фотоальбом – зручно розміщувати фотозвіти про проведення виставок, учнівських робіт, проведення змагань, олімпіад; дуже добре, якщо там будуть фото учнівських проектів.
  • Каталог Інтернет-сайтів відповідного напрямку.
  • Не зайвими будуть і сторінки з цікавинками, новини з інших освітніх сайтів, висвітлення роботи гуртка тощо.
  • Документація (перелік законодавчих і нормативних актів МОН України, посібники, програми гуртків, корисна література та ін.).
  • Матеріали до уроків.
  • Методичні розробки.
  • Творчі роботи учнів.
  • Підготовка до ЗНО і ДПА.
  • Віртуальні й відеоуроки, тести в режимі он-лайн, інтерактивні засоби навчання, викладені на Інтернет-ресурсі дозволяють зробити його популярним і відвідуваним учителями та учнями.

Звичайно, зазначений перелік не є догмою і було б дуже добре, якби кожен конкурсант виявив власне бачення, доповнив його своїми креативними ідеями, родзинками, неповторним обличчям і матеріалами, а не запозиченими з інших джерел. Крім цього, слід звернути увагу на важливість називання сторінок і розділів таким чином, щоб відвідувачі розуміли, який контент там розміщено.

Критерії оцінювання «Інтернет-ресурсу учителя»

                                                                                                                                     

Критерії оцінювання

Показники

Актуальність

Наявність повідомлень з актуальних проблем освіти, педагогіки

Наявність інформації про сучасні освітні нововведення

Рейтинг (кількість відвідувань)

Змістовність

Стиль й грамотність повідомлень

Оригінальність повідомлень

Технологічність

Дизайн

Мультимедійність (комбінування різних форм представлення інформації: текст, відео, звукова тощо)

Соціальність

Культура мережевого спілкування (дотримання мережевого етикету в змісті повідомлень і відповідей на запитання)

Підтримання зворотного зв’язку (відповіді на запитання, зауваження, пропозиції інших користувачів)

Позитивні оцінки контенту іншими користувачами

Значущість

Навчальна, наукова, методична цінність повідомлень для учасників навчального процесу (учнів, батьків, учителів)

Наявність власних інноваційних розробок учителя

Частота розміщення/оновлення матеріалів (за датою розміщення) 

Опис досвіду роботи

Актуальність досвіду, чіткість провідної  ідеї

Рівень самостійності досвіду

Якість опису технології

Результативність  досвіду

Розповсюдження досвіду (наявність друкованих робіт, керування авторською майстернею, Школою досвіду, участь у семінарах, конференціях тощо)

 

2. Конкурсне випробування щодо виявлення фахового рівня педагога (60 балів)

Регламент: до 2 год.          

Формат: комп’ютерне тестування (40 питань: 10 – психологія й педагогіка, 30 – предмет і методика).

Тести можуть містити завдання з вибором однієї або декількох відповідей із запропонованих, встановлення відповідності логічно пов’язаних пар, встановлення правильної послідовності, відкриті завдання з короткою відповіддю.

Дата проведення: 30 листопада 2016 р.

 

3. Конкурсне випробування «Практична робота», що передбачає перевірку вміння конкурсантів виконувати практичні завдання у межах навчального предмета (40 балів)

Регламент: до 60 хв.          

Формат: залежить від навчального предмета та визначається членами фахового журі.

Приклади тематики практичної роботи:

з біології - лабораторна робота, розв’язання задач з молекулярної біології, генетики, екології, анатомії та фізіології людини;

з музичного мистецтва – музикування, інтерпретація музичного твору, використання різноманітних методик та прийомів щодо вивчення музичного твору;

з інформатики - робота з базами даних, робота в текстовому та табличному процесорах, розв’язування задач з програмування;

з предметів початкової школи -  розроблення етапів роботи над художнім твором за програмою початкової школи та інше.

Критерії оцінювання розробляються членами фахових журі відповідно до формату практичної роботи.

 

За результатами відбіркового етапу ІІ (обласного) туру Конкурсу визначається не більше 8 конкурсантів з кожної номінації, які набрали найбільшу кількість балів, для участі у заключному (очному) етапі ІІ (обласного) туру Конкурсу.

 

ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП

 

Заключний етап ІІ обласного туру Конкурсу передбачає такі конкурсні випробування:

  • «Майстер-клас» (проводиться з учасниками заключного етапу ІІ (обласного) туру Конкурсу).
  • «Навчальний проект».
  • «Урок».
  • «Експертиза підручника».

 

«Майстер-клас» (50 балів)

Регламент: 30 хв.

Формат: домашня заготовка у формі міні-тренінгу «учитель – учителю» тривалістю до 30 хв., відповіді на питання журі до 5 хв., демонстрація учителем-майстром авторської системи навчально-виховної роботи, технологій використання сучасних наукових доробок, інноваційних методик, власних напрацювань для досягнення високих результатів у контексті авторського перспективного педагогічного досвіду «Я знаю, як це робити. Я навчу вас».

Мета конкурсного випробування: оцінити методичну майстерність конкурсанта, його вміння транслювати власний досвід учасникам майстер-класу.

Складові майстер-класу:

  • Постановка задачі шляхом створення проблемної ситуації.
  • Побудова алгоритму рішення поставленої задачі шляхом безпосередньої міжособистісної взаємодії  («інтеракція»).
  • Психолого-педагогічне обґрунтування обраних засобів вирішення задачі.
  • Рефлексія.

Структурна схема проведення майстер-класу:

1.    Визначення учасників майстер-класу.

2.    Повідомлення теми, мети, завдань.

3.    Коротке обґрунтування дібраної структури, основних ідей.

4.    Мотивація навчальної діяльності, очікувані результати.

5.    Підкреслення доцільності використання форм, методів і засобів навчання.

6.    Проблемні питання.

7.    Осмислення та сприйняття матеріалу.

8.    Робота з матеріалом заняття.

9.    Контроль навчальних досягнень, узгодження їх із цілями заняття.

10.  Наприкінці заняття обов’язкове повернення до очікуваних результатів: «учні» узагальнюють, які знання вони отримали, яких умінь набули, наскільки корисними здобуті знання будуть у майбутньому житті.

11.  Оцінювання. Доведення результативності діяльності «учнів», які свідчать про ефективність використання педагогічної технології.

У ході майстер-класу учасники можуть:

  • вивчати розробки з теми майстер-класу;
  • ставити питання, отримувати консультації;
  • брати участь в обговоренні отриманих результатів;
  • пропонувати для обговорення власні проблеми, питання, розробки;
  • висловлювати свої пропозиції щодо вирішення обговорюваних проблем.

По закінченні майстер-класу проводиться обговорення, дискусія щодо процесу та  результатів спільної діяльності майстра та «учнів». Досягнення цілей у роботі майстер-класу визначається відповідно до поставленої мети.

 

Критерії оцінювання конкурсного випробування «Майстер-клас»

Актуальність теми й змісту

Оригінальність проведення майстер-класу (форма, методи, технічні засоби).

Методична доцільність і цінність (можливість набуття учасниками нового методичного досвіду).

Успішне застосування у ході майстер-класу власних інноваційних освітніх розробок.

Застосування методів активізації аудиторії, інтерактивних методів

Доцільне та різноманітне застосування мультимедійних засобів

Професійне спілкування з аудиторією (комунікація, взаємодія, взаєморозуміння, володіння державною мовою)

Ерудованість

Педагогічний такт

Дотримання часового регламенту

 

«Навчальний проект» (50 балів)

 

Регламент: 20 хвилин – захист проекту, відповіді на запитання – 10 хв.

Формат: розпрацювання в межах визначеного часу та презентація технологічної карти навчального проекту тривалістю до 20 хв. (електронна презентація проекту - 5-7 слайдів), відповіді на питання журі – до 10 хв. Теми проектів готуються журі з проблемних питань навчального предмета, розподіляються шляхом відкритого жеребкування напередодні випробування для домашньої підготовки.

 

Критерії оцінювання конкурсного випробування «Навчальний проект»

Повнота структури проекту

Відповідність тематиці проекту, його проблемі, меті та завданнням

Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів

Організація самостійної дослідницької діяльності учнів

Використання дослідницьких та пошукових методів

Створення атмосфери успіху, підтримка позитивного емоційного настрою

Методи та форми оцінювання

Структурна цілісність проекту

Змістовність, науковість проекту

Логіка та послідовність виконання проекту

Оформлення та дизайн проекту.

 

«Урок» (50 балів)

Регламент: 45 хв.

Формат: проведення уроку в навчальному закладі, запропонованому оргкомітетом Конкурсу. Тема уроку та клас визначаються напередодні жеребкуванням. Урок має розкрити тему в контексті представленого досвіду роботи вчителя, його творчого підходу щодо використання сучасних інноваційних технологій та здатності продукувати нові.

Теми конкурсних уроків обираються з усієї чинної навчальної програми шляхом відкритого жеребкування або готуються головою журі відповідно до програми та розподіляються шляхом відкритого жеребкування.

Мета: практично продемонструвати елементи реалізації перспективного педагогічного досвіду вчителя, індивідуальні особливості педагога-митця, педагога-професіонала, педагога-людини, індивідуальний стиль діяльності і своєрідність моделі навчання, педагогічні знахідки та авторські методичні прийоми, професійну компетентність.

Звертаємо увагу, що конкурсний урок учителя не є звичайним уроком. Ураховується творчий підхід педагога до використання сучасних педагогічних технологій (у тому числі комп’ютерних), здатність до продукування власних ідей, уміння аналізувати шляхи і способи досягнення високих результатів навчально-виховного процесу; а також оцінювати їх ефективність, мотивувати на навчальну діяльність та самостійну роботу тощо.

Цей урок вимагає особливого настрою, налаштування як під час підготовки, так і в процесі його проведення й аналізу. Успішний початок уроку багато в чому залежить від уміння з перших хвилин привнести в дитячий колектив дух радості і співтворчості, викликати зацікавленість та інтерес учнів до того, що відбувається на уроці, що передбачено зробити.

Важливого значення набувають так само й особистісні й поведінкові риси вчителя – зовнішній вигляд, уміння чітко висловлювати свої думки, володіти голосом та емоціями, визначати найбільш вигідне власне місце розташування стосовно до учнів і т.п.

У процесі уроку бажано на рівні спілкування «учитель-учень» намагатися поступово перейти на більш глибокі взаємовідносини, адже лише за повної гармонії з учнівським колективом можна створити позитивні умови для навчального процесу, досягти очікуваних успіхів у результатах навчання.

Звертаємо увагу, що під час підготовки до уроку музичного мистецтва слід урахувати методичні рекомендації, викладені в журналі «Мистецтво в школі» (№ 3 (березень), № 4 (квітень) 2016 року.

 

Критерії оцінювання конкурсного випробування «Урок»

Критерії оцінювання

Показники

Фахова

компетентність

Ґрунтовні педагогічні та дидактичні знання

Науковість викладення навчального матеріалу

Доступність викладення навчального матеріалу

Використання інноваційних педагогічних технологій (інформаційно-комунікаційних тощо)

Застосування власних інноваційних розробок

Методична компетентність

Вільне володіння навчальним матеріалом

Активізація пізнавального інтересу учнів

Організація самостійної діяльності учнів на уроці

Об’єктивне оцінювання навчальних досягнень

Досягнення мети й завдань уроку

Здатність до аналізу власної діяльності, глибина самоаналізу

Психолого-педагогічна компетентність

Управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів

Використання психологічних навичок і прийомів

Індивідуальний підхід до учнів

Уміння розподіляти увагу (свою й учнів)

Розуміння емоційного стану учнів

Особистісні якості

Висока культура мовлення і комунікабельність

Емпатійність та доброзичливість

Рефлексивність

Креативність

Ерудиція

 

 

 

 «Експертиза підручника» (50)

 

Регламент: до 2 годин

Формат: підготовка експертного висновку на одну логічно завершену тему підручника. Підручник та тема обираються головою журі.

Мета: перевірити вміння конкурсантів аналізувати навчальний та науково-методичний апарат підручників для загальноосвітніх навчальних закладів.

 

Складові експертного висновку:

1. Відповідність навчальній програмі, спрямованість на досягнення цілей і завдань освіти, задоволення потреб усіх користувачів: для учнів матеріал повинен бути цікавим і пізнавальним; для вчителів - стати основою розгортання навчального процесу, побудови власної методичної системи; для батьків - зрозумілим порадником у наданні допомоги своїм дітям у навчанні.

2. Науковий підхід у викладенні навчального матеріалу (відповідність змісту новітнім досягненням сучасної науки, вірогідність усіх наведених фактів та понять; забезпечення системності й цілісності знань);

3. Реалізація особистісно орієнтованого, компетентнісного, діяльнісного підходів:

- особистісно орієнтований підхід має реалізуватися через різнорівневе представлення елементів знань і способів виконання навчальних дій; розгляд можливих способів виконання одного й того самого прийому обчислення чи розв’язування задачі; забезпечення поля для вибору учнем завдань відповідно до свого рівня навчальних можливостей тощо;

- компетентнісний підхід має бути реалізовано як у змісті завдань, так і в методичному апараті підручника, передбачаючи формування не лише знань, а й способів діяльності, здатності застосовувати вивчене у різноманітних навчальних і життєвих ситуаціях, висловлювати власні судження, обґрунтовуючи їх, здійснювати логічні міркування, оцінювальні дії, формулювати висновки тощо. Матеріал має сприяти формуванню в учнів, крім предметної, також ключових компетентностей (уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, математичної, соціальної, гендерної, громадянської, загальнокультурної, підприємницької і здоров’язбережувальної);

- діяльнісний підхід може бути реалізований через систему завдань, проблемних ситуацій, що спонукають до активної діяльності кожного учня на уроці й водночас до свідомої самостійної роботи, до застосування на практиці здобутих знань, до колективної діяльності та самоосвіти.

4. Спрямованість на формування мотивації до навчання, критичного мислення.

5. Відображення нової філософії шкільної освіти через об’єднання традиційних дидактичних функцій (інформативної, трансформаційної, мотиваційної, систематизуючої, інтегративної, самоконтролю, розвивальної, виховної тощо) й нових функцій - розвитку самостійної пізнавальної діяльності учнів в інформаційному просторі; розвитку ключових і предметних компетентностей.

6. Побудова, структура, мова текстів:

- побудова й структура текстів (виділення головного, доцільність поділу на параграфи, пункти, їх послідовність і зв’язки між ними, чіткість формулювання висновків, правил і визначень, цілісність викладу);

- стиль текстів (поєднання ознак наукового і науково-популярного стилів; наявність предметно орієнтованого, інструментально орієнтованого, ціннісно орієнтованого компонентів змісту; уникнення стереотипів і мови ворожнечі; відповідність вимогам гендерного підходу; наявна діалогічність текстів);

- співвідношення й взаємозв’язок основного, додаткового й пояснювального текстів (раціональний розподіл тексту на основний і додатковий);

- мова текстів (має бути лаконічною, точною і зрозумілою для учнів, позбавленою будь-яких дискримінаційних смислів, відповідати нормам української літературної мови й слугувати зразком для мови учня (у підручниках для шкіл з навчанням мовами національних меншин – вимогам мов національних меншин));

- доступність викладу (відповідність складності й обсягу матеріалу можливостям засвоєння його учнями відповідного віку на належному рівні й за встановлений час (не більше 5±2 нових одиниць матеріалу, не більше 4% суб’єктивно незнайомих слів, у тому числі й наукових термінів); відповідність ступеня абстрактності викладу матеріалу віковим психологічним особливостям учнів; доцільність використання аналогії для пояснення складних процесів, наявність прикладів для пояснення абстрактних понять, достатність і вичерпність наведених пояснень, вказівок тощо; доцільність обраних конструкцій речень для розуміння тексту (оптимальною кількістю для розуміння і сприйняття учнями середніх класів є 10-15 слів у реченні);

- наявність елементів змісту й вимог, що призводять до перевантаження учнів (недоцільність уведення окремих понять; дублювання, передчасні завдання щодо розуміння й пояснення тощо);

- діалогічність текстів;

7. Дидактична доцільність ілюстративного матеріалу (оптимальне співвідношення образотворчих і умовно-графічних матеріалів, малюнків або документальних фотографій, методична доцільність розміщення їх у книжці; наявність завдань, спрямованих на роботу учнів з ілюстративним матеріалом; роль ілюстративного матеріалу в реалізації провідних функцій підручника (розвивальна спрямованість наочних зображень, інформаційність, естетичне виконання, національний колорит); дидактично обґрунтований зв'язок наочних зображень із текстом та іншими структурними компонентами підручника; відповідність ілюстрацій віковим особливостям школярів; якість виконання ілюстративного матеріалу, художнє оформлення, формат, обсяг, поєднання кольорів, естетичне сприйняття).

8. Повнота реалізації можливостей методичного апарату в забезпеченні організації навчально-пізнавальної діяльності учнів:

- ефективність апарату засвоєння знань (наявність різних типів навчальних завдань і вправ: пропедевтичні, ввідні, пробні, тренувальні, творчі; питома вага серед них творчих, розвивальних; їх розташування у підручнику з урахуванням основних етапів процесу навчання – сприймання навчального матеріалу, його усвідомлення й осмислення (розуміння, закріплення, застосування на практиці); доцільність використання пам’яток, алгоритмів, зразків виконання завдань тощо;

- наявність засобів мотивації, стимулювання пізнавального інтересу, розвитку інтелектуальної, зокрема творчої, діяльності учнів, оволодіння учнями прийомами розумової діяльності (індукція, дедукція, аналіз, синтез, порівняння, узагальнення тощо),

- наявність засобів організації різних видів діяльності і комунікації між учасниками освітнього процесу, завдань для організації групової, навчально-дослідної та проектної діяльності учнів;

- наявність засобів диференціації, індивідуалізації та персоналізації навчальної діяльності учнів відповідно до їхніх пізнавальних можливостей.

9. Забезпечення виховної, розвивальної та здоров’язбережувальної функцій;

- зміст сприяє формуванню патріотизму, любові і поваги до Батьківщини, свого народу, його мови, державних, національних, родинних цінностей, толерантного ставлення до кожної людини, незалежно від її статі, людських відмінностей, етнічної, релігійної, культурної приналежності чи інших ознак, навчає міжнаціонального і міжконфесійного діалогу; виховує особистість, готову до ефективної міжкультурної взаємодії в нових історичних реаліях, чутливу до людської інакшості та нетерпиму до проявів расизму, ксенофобії, наявність елементів полікультурного виховання, як одного з пріоритетних напрямів у підготовці особистості в умовах європейської інтеграції.

- зміст матеріалу виховує характер, сприяє розвитку особистості, створенню умов для самовизначення і соціалізації учня на основі соціокультурних, духовно-моральних цінностей і прийнятих у суспільстві правил і норм поведінки в інтересах людини, родини, суспільства і держави;

- навчає раціонального природокористування, дотримання безпечних норм життєдіяльності.

10. Відповідність гендерному підходу в освіті.

Матеріали підручника позбавлені гендерних стереотипів, андроцентризму, дискримінацій за ознакою статі (сексизмів), що виявляється у:

- паритетності представлення осіб обох статей – рівномірному співвідношенні жіночих і чоловічих образів;

- відсутності сегрегації й поляризації за ознакою статі – навмисного розділення осіб обох статей шляхом приписування їм принципово різних форм соціальної активності, зображення їх як протилежностей, що протиставляються одна одній та начебто не мають між собою спільних рис і якостей, спільної діяльності;

- відсутності тенденції прив’язувати різні форми активності або пасивність зображуваних людських образів до статі (як правило, активність – до чоловічої, пасивність – до жіночої);

- відсутності стереотипних гендерних сценаріїв, що прив’язують жіночі образи передусім до приватної сфери (сім’ї, господарства, піклування про дітей), а чоловічі – до інших, масштабніших форм соціальної активності;

- зображенні осіб обох статей (і дітей, і дорослих) у різноманітних (за змістом та масштабом) ролях і видах діяльності;

- зображенні людини загалом і загальнолюдських цінностей як через образ чоловіка (що наразі домінує), так і через образ жінки.

 

Критерії оцінювання випробування «Експертиза підручника »

 

За кожну з 10 позицій максимальна кількість балів – 5. Під час аналізу роботи конкурсанта членами журі враховується обґрунтованість та вичерпність розкриття кожної складової експертного висновку.

 

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ ОБЛАСНОГО ТУРУ КОНКУРСУ

 

Члени фахових журі на кожному етапі ІІ обласного туру Конкурсу оцінюють роботу конкурсантів за визначеною бальною системою з урахуванням специфіки навчального предмета. Бали, набрані на відбірковому етапі Конкурсу, анулюються.

Результати проведення обох етапів ІІ (обласного) туру Конкурсу оформлюються протоколами засідань журі та підписуються головою, відповідальним секретарем та всіма членами журі.

За результатами випробувань другого туру визначаються переможець і лауреати Конкурсу в кожній номінації. Переможцем стає учасник, який набрав найбільшу кількість балів у заключному етапі ІІ (обласного) туру Конкурсу.

За однакової суми балів переможець визначається за більшою кількістю балів, набраних за проведення уроку.

Підсумок відбіркового та фінального етапів ІІ (обласного) туру Конкурсу є колегіальним рішенням фахових журі, тому перегляду не підлягає. У разі виникнення конфліктних та суперечливих питань щодо результатів оцінювання конкурсних змагань, роз’яснення учасникам надає голова журі кожної номінації.

Оголошення переможця та лауреатів проводиться урочисто, за участі педагогічної громадськості та висвітлюється в засобах масової інформації.

Матеріали, подані на конкурс, можуть бути, за згодою авторів, використані для тиражування, публікації в педагогічних виданнях, поширення досвіду учасників Конкурсу.

Переможець ІІ (обласного) туру стає учасником третього (заключного) туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2017» у 2016-2017 н. р.

 

 

 

Додаток 1

до методичних рекомендацій

ПОРТФОЛІО

Портфоліо – це комплект матеріалів, що розкривають професійну діяльність учителя за темою самоосвіти, характер його діяльності, творче і професійне становлення вчителя, сприяння формуванню навичок рефлексії (самооцінки). Найважливіше ˗˗ щоб учитель проаналізував свою роботу, власні успіхи, узагальнив і систематизував педагогічні досягнення, об'єктивно оцінив свої можливості й побачив способи подолання труднощів і досягнення більш високих результатів.

Коментар до портфоліо має бути вдумливим, відображати власні думки вчителя щодо його діяльності, надавати повну картину творчого зростання педагога. Коментар  може бути представлений у вигляді окремого листа читачеві, виступу, короткого параграфа з висловленням своїх думок, есе, пояснювальної записки та ін.

Розмістити портфоліо бажано на Інтернет-ресурсі навчального закладу або власному.

Вимоги до оформлення портфоліо

  1. Логічність структуризації матеріалів, лаконічність усіх письмових пояснень.
  2. Цілісність, тематична завершеність представлених матеріалів.
  3. Технологічність.
  4. Наочність результатів роботи.
  5. Достовірність поданої інформації.
  6. Націленість автора на самовдосконалення.
  7. Охайність та естетичність оформлення.

Портфоліо може містити такі розділи

(кожен лишає за собою право оформлення портфоліо за власним  бажанням)
 Розділ 1. «Загальні відомості»

У цьому розділі розміщується фото, зазначаються ПІБ, посада та назва навчального закладу, у якому працює вчитель, педагогічні звання та нагороди.

Розділ 2. «Мої досягнення»

2.1. «Офіційні документи» (копії документів про закінчення школи, сертифікатів офіційно визнаних міжнародних, всеукраїнських, регіональних, міських конкурсів, фестивалів, інших заходів, документи про участь у грантах, закінчення музичної, художньої, спортивної або іншої школи, сертифікатів про проходження практик, стажувань, тестування, участь у проектах і програмах, журнальні, газетні статті та фотодокументи; копії інших документів, що свідчать про успіхи вчителя).

2.2. «Життєвий досвід» (автобіографія, відгуки з тих місць роботи, де працював автор і т.п.).

2.3. «Навчання у виші» (назва вишу, улюблені предмети, викладачі, мотиви навчання, зміни поглядів на свою майбутню професію, список курсових і дипломних робіт, відгуки викладачів і наукових керівників, керівників навчальних, переддипломних і дипломних практик, список місць проходження практики та виконаних робіт).

2.4. «Науково-практична діяльність»:

  • список науково-практичних або наукових статей, монографій, підручників, навчальних посібників з анотаціями на них, рецензіями, відгуками;
  • участь у роботі експериментальних майданчиків, шкіл-лабораторій тощо;
  • «Мій досвід».

2.5. «Курси за вибором і творчі роботи» (список пройдених додаткових курсів або семінарів, тренінгів; сертифікати, коментарі, набуті компетенції; список своїх творчих робіт, відгуки на них, у тому числі в ЗМІ тощо). Цей розділ дозволяє відстежити процес індивідуального становлення педагога.

Розділ 3. «Я у світі людей»

3.1. «Участь у суспільному житті» (характер громадської активності педагога, займані громадські посади, проекти і програми, у яких брав участь, їх результативність).

3.2. «Хобі, інтереси» (сфера особистих інтересів, занять, хобі; їх приклади, ілюстрації, значення в житті взагалі і в професійному, зокрема).

Розділ 4. «Погляд на себе і в майбутнє»

4.1. «Мої цінності й ідеали» (те, що автор цінує, що вважає важливим, поважає).

4.2. «Мої життєві плани» (бачення власної місії, життєвої та професійної мети, а також стратегії, планів, способів та часу їх досягнення тощо).

4.3. «Мій девіз» (девіз, кредо на новому етапі життя).

Розділ 5. Результати педагогічної діяльності

Матеріали цього розділу повинні давати уявлення про динаміку результатів педагогічної діяльності вчителя за період роботи в загальноосвітньому навчальному закладі (власні досягнення, список учнів - переможців олімпіад, турнірів, конкурсів, інтелектуальних змагань тощо).

Розділ 6. Науково-методична діяльність

У цьому розділі розміщуються методичні матеріали, що свідчать про професіоналізм педагога:

  • обґрунтування вибору освітньої програми й комплекту навчально-методичної літератури, за якою працює;
  • обґрунтування вибору навчальних і виховних педагогічних технологій;
  • обґрунтування застосування у своїй практиці тих або інших засобів педагогічної діагностики, зокрема, для оцінки власної професійної діяльності;
  • використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі, технологій навчання дітей із проблемами розвитку і т. п.;
  • робота в методичному об'єднанні загальноосвітнього навчального закладу;
  • результативність участі в професійних і творчих педагогічних конкурсах;
  • участь у методичних і предметних тижнях, семінарах, конференціях;
  • підготовлені для виступів творчі звіти, реферати, доповіді, статті, інші документи.

Розділ 7. Позаурочна професійна діяльність

Розділ може містити матеріали:

  • програми роботи гуртків та факультативів;
  • сценарії позакласних заходів, фотографії й відеозаписи проведених заходів (виставки, предметні екскурсії, КВК, брейн-ринги тощо);
  • список творчих робіт, рефератів, навчально-дослідних робіт, проектів, виконаних учнями з предмета у позаурочній діяльності;
  • інші інформаційно-аналітичні матеріали.

Розділ 8. Навчально-матеріальна база

У цьому розділі розміщується витяг з паспорта навчального кабінету (за його наявності):

  • список словників та іншої довідникової літератури з предмета;
  • список наочних посібників (макети, таблиці, схеми, ілюстрації, портрети та ін.);
  • наявність технічних засобів навчання (телевізор, відеомагнітофон, музичний центр та ін.);
  • наявність комп'ютера та комп'ютерних засобів навчання (програми віртуального експерименту, контролю знань, мультимедійні підручники і т. п.);
  • аудіо - та відеопосібники;
  • наявність дидактичного матеріалу, збірників завдань, вправ, прикладів рефератів і творів тощо;
  • інші матеріали за бажанням учителя.

До зазначених документів можуть додаватися також матеріали, що регламентують роботу педагога (положення про єдиний орфографічний режим, ведення й перевірку зошитів, норми оцінки та ін.). 

У творчому досьє можуть бути представлені збірки різних творчих, проектних, дослідницьких робіт учителя, опис його авторських методик, розробок, програм; а також дані про основні напрямки його творчої активності, участі в наукових конференціях, конкурсах, педагогічних читаннях, проходження курсів підвищення кваліфікації; карта творчого зростання та ін.

У діагностиці успішності вчителя містяться результати оцінки й самооцінки педагога: особистості вчителя, педагогічної діяльності, професійного спілкування, якості освітнього процесу (аналіз роботи за 3 роки: зрізи знань, підсумки успішності, навчальне  навантаження вчителя, програмний банк, використання сучасних технологій, результати олімпіад, план розвитку кабінету).

Відгуки містять характеристики ставлення педагога до різних видів діяльності, представлені адміністрацією, колегами, батьками, а також самоаналіз діяльності педагога: відгук про творчу роботу, виступ на НПК, педагогічних читаннях, педрадах та ін., рецензії на статті, методичний бюлетень про проведені відкриті уроки, висновок про якість виконаної роботи (творчої, дослідницької), резюме, підготовлене педагогом, з оцінкою власних професійних досягнень.

 

Додаток 2

до методичних рекомендацій

МІЙ ДОСВІД

Авторське узагальнення досвіду має бути розміщене на Інтернет-ресурсі у формі тексту (статті, доповіді тощо).

Орієнтовна структура опису досвіду є такою:

1. Тема досвіду.

Тема має бути чітко й лаконічно сформульована, з відображенням ідеї досвіду, області використання та характеру управлінської, методичної або навчально-виховної проблеми, яку він вирішує. Тему слід визначати конкретно.

2. Стислі відомості про носія досвіду, період роботи над темою досвіду

3. Обґрунтування актуальності досвіду, значення його для вдосконалення та підвищення якості навчально-виховного процесу.

 Обґрунтування має виходити з двох основних позицій:

  • Практична значущість досвіду (наскільки даний досвід сприяє вирішенню завдань державної політики в освіті та регіональних освітніх завдань, яка його соціальна значущість (у тому числі, й для викладачів інших предметів);
  • які типові загальні недоліки (протиріччя), що існують сьогодні в педагогічній діяльності, допомагає ліквідувати (розв’язати) запропонований досвід.

4. Формулювання авторського підходу має базуватися на науковій основі: які теорії, положення, розробки науковців використовує автор для вдосконалення навчально-виховного процесу, на яких сучасних наукових ідеях, положеннях формувався передовий педагогічний досвід.

Особливо важливо виокремити властиві лише автору досвіду підходи до раціоналізації існуючих ідей, авторське застосування модифікованих форм і методів педагогічної чи управлінської діяльності, що дають високий результат (інноваційна значущість).

5. Провідна ідея досвіду - визначення головного, найбільш суттєвого в досвіді, виходячи з прогнозованого результату його впровадження, а саме: яких позитивних змін в удосконаленні навчально-виховного (управлінського) процесу очікує автор.

Для цього бажано виділити в проблемі складові частини (фактори успіху), розмістити їх у відповідній послідовності. Факторами успіху можуть бути: визначення змісту навчально-виховної роботи (Що?), мети і завдань педагогічної діяльності (Для чого?), форм і методів навчально-виховної роботи, їх оптимального вибору, технології їх використання, способів діяльності педагога і дітей (Як?).

Сформулювати ідею досвіду допоможе конструктор-відповіді на питання: Що робить автор? Для чого він це робить? або Який одержав результат? Як він це робить?

6. Технологія досвіду: як поетапно, за допомогою яких форм, методів, прийомів, способів діяльності автор досягає реалізації провідної ідеї досвіду.

Необхідно визначити особливості педагогічної системи носія досвіду, педагогічні закономірності, на які спирається досліджуваний досвід, конкретні зразки педагогічних напрацювань, описати постановку педагогічного експерименту та його результати, обґрунтувати ефективність нових прийомів та засобів навчання. Для того, щоб правильно визначити ефективність навчальної, виховної роботи педагога, важливо з’ясувати, які завдання він ставить, обираючи ті чи інші методи, прийоми, форми. Необхідно звернути увагу на зміст навчальної і виховної роботи (характер доказів, фактів, прикладів, що  сприяють глибокому засвоєнню учнями тих чи інших світоглядних і наукових ідей), відповідність змісту поставленій меті і завданням; форми і методи навчальної і виховної роботи - їх оптимальний вибір у зв’язку з поставленою метою і завданнями; технологію їх застосування, способи діяльності вчителів і учнів; організацію навчально-виховного процесу, способи включення в навчальну, трудову діяльність, відповідність організації поставленим меті і завданням.

7. Урахування в досвіді роботи психологічних особливостей учнів.

8. Які труднощі долав носій досвіду в процесі роботи.

9. Результативність досвіду на основі аналізу показників: особистісного розвитку учнів, сформованості в них громадянських, полікультурних, мовних та інших компетенцій; навчальних досягнень та наявності навичок пошукової діяльності. Необхідно зазначити відмінність одержаних результатів у навчально-виховному процесі від попередніх за таких само умов, зробивши акцент на порівняльному аналізі результативності роботи.

10. Загальний висновок, що підтверджує значущість досвіду, можливості та умови використання запропонованого досвіду в масовій педагогічній практиці.

11. Додатки (у разі потреби), необхідні для повноти досвіду: ілюстрації, таблиці, діаграми, матеріали довідникового характеру, авторські програми, модифіковані програми, проекти, цикли уроків, сценарії, тематичні та поурочні плани та ін., які не повинні повторювати текст роботи, а тільки доповнювати її.

Перелік можливих матеріалів додатків до опису досвіду роботи:

• Авторські програми, модифіковані програми, проекти.

• Перевірка ефективності досвіду.

• Послідовники.

• Фотографії вчителя, кабінету, стендів.

• Тематичне планування.

• Поурочні плани.

• Система уроків, занять з теми досвіду.

• План самоосвітньої роботи.

• План роботи факультативів.

• План гурткової роботи.

• Комп'ютерне забезпечення занять.

• Сценарії вечорів, свят і т.п.

• Тексти лекцій, виступів, доповідей, рефератів та ін.

• Творчі роботи учнів.

• Дані про успішність учнів.

• Участь учнів у суспільному житті громади.

Дані про випускників та колишніх учнів (успіхи, що мають відношення до системи роботи вчителя).

 

Переглядів: 203 | Додав: wolkan | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar

Вхід на сайт

Пошук

Календар

«  Жовтень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31

Архів записів

Друзі сайту

 




Сайт учителя музичного мистецтва Толоконнікової Жанни Василівни


Сайт учителя музичного мистецтва Юанова Станіслава Маграіловича