Міні-чат

Наше опитування

Який формат роботи методичного об'єднання для Вас найбільш зручний
Всього відповідей: 4

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2018 » Серпень » 23 » ПРОГРАМА "МИСТЕЦТВО" 1-4 (О.Я. Савченко та Р.Б. Шиян)
15:00
ПРОГРАМА "МИСТЕЦТВО" 1-4 (О.Я. Савченко та Р.Б. Шиян)
ТИПОВА ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
(редакція Савченко)
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.
Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.
Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.
Типову освітню програму для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти. У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.
Програму побудовано із врахуванням таких принципів:
-        дитиноцентрованості і природовідповідності;
-        узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
-        науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
-        наступності і перспективності навчання;
-        взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
-      логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
-        можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
-        творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
-        адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.
Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:
1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.
Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми або Освітніх програм рекомендується використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.
Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.
Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання –фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.
Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.
Згідно із Законом України «Про освіту», на основі Державного стандарту й Типової освітньої програми заклади освіти, наукові установи та інші суб’єкти освітньої діяльності можуть розробляти освітні програми – єдиний комплекс освітніх компонентів (предметів, індивідуальних проектів, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання. Освітні програми можуть відрізнятися від Типової освітньої програми послідовністю викладання навчального матеріалу, обсягом його вивчення, наявністю додаткових компонентів змісту або використанням оригінальних форм, методів і засобів навчання.
Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.
Освітні програми можуть мати корекційно-розвивальний складник для осіб з особливими освітніми потребами. Для дітей з особливими потребами тривалість здобуття початкової освіти може бути подовжена.
Програми інваріантного складника Базового навчального плану є обов’язковими для використання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності.
Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.
Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.
Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.
Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.
Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.
Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.
З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.
Типовий навчальний план
Назва
освітньої галузі
Класи
Кількість годин
на рік
1 кл.
2 кл.
3 кл.
4 кл.
Разом
Інваріантний складник
Мовно-літературна
 
315
 
350
 
350
 
350
 
1365
Іншомовна
Математична
140
140
140
140
560
Я досліджую світ (природнича,
громадянська й історична, cоціальна, здоров’язбережувальна галузі)
 
105
 
105
 
105
 
105
 
420
Технологічна
 
35
 
70
 
70
 
70
 
245
Інформатична
Мистецька
70
70
70
70
280
Фізкультурна*
105
105
105
105
420
Усього
770
840
840
840
3290
Варіативний складник
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять
35
35
70
70
210
Загальнорічна кількість навчальних годин
805
875
910
910
3500
Гранично допустиме тижневе/ річне навчальне навантаження учня
20/700 
22/770 
23/805
23/805 
/3080 
Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) 
805 
875
910
910
3500 
               
 
* Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.
 
 
 
 
 
МИСТЕЦЬКА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ
МИСТЕЦТВО
 
Пояснювальна записка
 
Метою навчання мистецтва у школі є всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.
Реалізація поставленої мети здійснюється за змістовими лініями: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти.
Змістова лінія «Художньо-творча діяльність» націлює на розвиток креативності та мистецьких здібностей учнів через практичне освоєння основ художньої мови різних видів мистецтва та способів художньо-творчого самовираження. Ця змістова лінія реалізується через формування в учнів умінь застосовувати різні виразні засоби творення художніх образів, імпровізування та естетичного перетворення довкілля.
Змістова лінія «Сприймання та інтерпретація мистецтва» спрямована на пізнання цінностей, що відображають  твори мистецтва. Її реалізація передбачає розвиток емоційної сфери учнів, збагачення естетичного досвіду, формування в них умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати, оцінювати мистецтво, виявляючи до нього емоційно-ціннісне ставлення.
Реалізація змістової лінії «Комунікація через мистецтво» націлена на соціалізацію учнів через мистецтво, усвідомлення ними свого «Я» (своїх мистецьких  досягнень і можливостей). Змістова лінія передбачає формування в учнів умінь презентувати себе і свої досягнення, критично їх оцінювати, взаємодіяти з іншими через мистецтво у середовищі, зокрема у різних культурно-мистецьких заходах, обговореннях тощо, а також формування уявлень про можливість і способи регулювати свій емоційний стан завдяки мистецтву.
Опанування учнями мистецтва у початковій школі ґрунтується на засадах компетентнісного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного, ігрового та інтегративного підходів.
Мистецтво сприяє формуванню ключових компетентностей, зокрема, у процесі:
●                       ·        усного висловлювання своїх вражень від мистецтва;  за допомогою коментування дорослого й оцінювання власної художньо-творчої діяльності (вільне володіння державною мовою/ здатність спілкуватися рідною).
●         здійснення елементарних розрахунків (наприклад, для встановлення пропорцій,  визначення метру, запису ритму тощо) (математична компетентність).
●       спостереження, дослідження і відтворення довкілля та явищ природи засобами мистецтва(компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, екологічна компетентність);
●       самостійного (чи за допомогою дорослого) використання інформаційних технологій для отримання мистецької інформації, художнього творення (інформаційно-комунікаційна компетентність);
●         формування  уміння  визначати власні художні інтереси, досягнення і потреби; прагнення доцільно використовувати свій час для пізнання, сприймання, творення мистецтва (навчання впродовж життя);
●         співпраці з іншими, зокрема участі у мистецьких заходах, прикрашенні середовища для друзів, сусідів; прояву відповідальності за особистий і колективний результат; використання мистецтва для отримання задоволення (впливу на власний емоційний стан)  (громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей);
●         опанування народних традицій, мистецтва рідного краю;  толерантного ставлення до мистецтва різних народів (культурна компетентність)
●         проявів  творчої ініціативи та намагання її реалізовувати, зокрема через втілення у практичній художньо-творчій діяльності (індивідуальній і колективній); презентації результатів власних мистецьких досягнень (підприємливість та фінансова грамотність);
●         виявлення бажання впроваджувати нові ідеї (інноваційність).
 Мистецька освітня галузь може реалізуватися через інтегровані курси або предмети вивчення за окремими видами мистецтва: наприклад, музичне мистецтво, образотворче мистецтво тощо за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.
 
1 клас
 
Очікувані результати навчання
здобувачів освіти
Зміст навчання
Художньо-творча діяльність
співає вокальні вправи, дитячі пісні (зокрема музичний фольклор) у відповідному настрої, характері;
дотримується правил співу (постава, дихання)
створює елементарний ритмічний супровід до пісні;
виконує пісні «у ролях», відтворюючи образ мімікою, пластикою рухів;
відтворює прості ритмічні послідовності (створені з половинних, четвертних та восьмих тривалостей);
добирає тембр інструменту (трикутники, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо) для передачі відповідного образу;
грає в ансамблі прості композиції (трикутники, бубни, барабан, сопілка (за умови дотримання гігієни користування), ксилофон тощо);
імпровізує голосом (музичні, мовленнєві інтонації), на музичних інструментах;
орієнтується в поняттях музичної грамоти (нота, нотний стан, звук, тривалості (ціла, половинна, чверть, восьма), метр, розмір), має уявлення про запис нотного тексту);
 
відтворює прості форми предметів і об’єктів довкілля фарбами (акварель, гуаш), графічними та пластичними матеріалами;
розміщує пропорційно зображення, використовуючи всю площину аркуша;
компонує (з допомогою учителя)зображення у форматі (вертикальний, горизонтальний);
створює елементарний стрічковий візерунок, прості декоративні розписи;
використовує у роботі основні, похідні, теплі й холодні кольори;
змішує та розбавляє водою фарби для отримання різних відтінків кольорів;
користується фарбами (акварель, гуаш), олівцями (кольоровими, восковими), пластиліном, фломастерами, палітрою, пензлями, стеками, ножицями тощо;
спостерігає різноманітність і красу природних форм, рослин, птахів, тварин у навколишньому середовищі;
досліджує і виявляє цікаве, незвичайне у довкіллі;
наводить приклади геометричної подібності природних та штучних об’єктів;
працює (вирізує, конструює) з папером, з природнім матеріалом;
дотримується правил техніки безпеки;
експериментує з кольорами, лініями, формами тощо
прикрашає (за допомогою дорослого) середовище, в якому живе і навчається;
виконує нескладні ролі, етюди-наслідування;
вправляється над інтонацією мовлення, чіткістю дикції, виразністю міміки і жесту,перевтілюючись у різних персонажів;
розуміє правила поведінки в театрі;
рухається в ритмі і темпі музики, узгоджуєсвої рухи з музичним супроводом (співом);
орієнтується у просторі;
придумує образи і створює їх знайомими засобами мистецької виразності;
 
імпровізує засобами пантоміми (міміка, жести);
виконує твори мистецтва (співає, малює, танцює, декламує тощо), які подобаються;
називає свої уподобання у мистецтві
Спів. Імпровізації голосом, пластикою, на музичних інструментах. Відтворення рухами характеру, темпу, ритму музики.
Інсценізація пісень, створення театралізованих образів.
Гра на музичних інструментах (трикутники, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо): створення елементарного ритмічного супроводу до пісні, ритмічних послідовностей тощо.
Знайомство з нотним записом (нотний стан, скрипковий ключ, ноти в межах І октави, тривалості звуків – ціла, половинна, чверть, восьма).
Використання музичної діяльності для задоволення та поліпшення емоційного стану.
 
 
Використання різних ліній, плям, форм, кольорів і їх відтінків для створення візуальних образів.
Організація робочого місця.
Створення зображень графічними матеріалами, фарбами.  Елементарне компонування елементів композиції (площинної, об’ємної).
Вирізування, конструювання з паперу.
Робота з природними матеріалами.
Елементарна стилізація форм оздоблювальних елементів різних видів декоративно-прикладного мистецтва   (народна іграшка, розпис, витинанка, писанка тощо).
Ліплення з пластичних матеріалів.
Дотримання охайності та правил техніки безпеки.
Дослідження довкілля, виявлення цікавих, незвичайних об’єктів для створення художніх образів.
Прикрашення місця, де навчається, живе.
Використання образотворчої діяльності для задоволення та поліпшення емоційного стану.
 
 
 
 
 
 
 
Інсценізація (виконання нескладних ролей), етюди-наслідування.
Відтворення елементарних танцювальних елементів.
Імпровізації засобами пантоміми (міміка, жести).
 
Сприймання та інтерпретація мистецтва
сприймає твір мистецтва та висловлюєвраження, добирає із запропонованих слів співзвучні особистим емоціям;
визначає темп (повільно, помірно, швидко); регістр (високий, середній, низький), динаміку (гучно, тихо), тембр (звучання хору та оркестру), характеризує мелодію;
 
 
визначає колорит (теплий, холодний) творів мистецтва та учнівських робіт;
порівнює музичні та візуальні образи;
помічає красу в довкіллі;
орієнтується у видах театру (ляльковий, музичний) та кінематографу (кінофільм, мультфільм)
називає твори мистецтва, що змінюють або передають його/її настрій
 
Сприймання творів різних видів мистецтва. Обговорення вражень, емоцій, які вони викликали. Добір із запропонованих слів-характеристик, що співзвучні особистим емоціям та враженням.
 
Визначення засобів виразності твору мистецтва.
Порівняння природних форм, образів довкілля з їх художнім  (декоративним) трактуванням.
Знайомство з деякими видами театру та кіномистецтва.
Використання творів різних видів мистецтва для отримання задоволення
 
Комунікація через мистецтво
презентує результати власної творчості (співає пісні, виконує танцювальні рухи, демонструє власні роботи з образотворчого мистецтва тощо);
 
бере участь у колективному виконанні творчого задуму; у шкільних мистецьких заходах (концертах, виставках, інсценізаціях тощо), в обговореннях власних вражень від творів різних видів мистецтва, зокрема, змісту анімаційних фільмів, театральних вистав тощо;
 
 
 
 
дотримується правил творчої співпраці
вербально описує свій творчий задум;визначає, що вдалося, чи не вдалося у виконанні того, що було задумано
Презентація та характеристика власних творчих досягнень.
 
 
Колективне виконання творчого задуму (оформлення класної кімнати, створення колективних художніх композицій тощо).
Проведення шкільних мистецьких заходів (концертів, виставок, інсценізацій тощо).
 
Ознайомлення і упровадження правил творчої співпраці, взаємодії, комунікації.
 
     
 
2 клас
 
Очікувані результати навчання
здобувачів освіти
Зміст навчання
Художньо-творча діяльність
співає вокальні вправи, дитячі пісні (зокрема музичний фольклор) у відповідному настрої, характері, темпі, динаміці;
дотримується правил співу (постава, дихання, інтонація)
виконує пісні «у ролях», відтворюючи образ мімікою, пластикою, виразним інтонуванням;добирає реквізит;
створює варіанти ритмічного супроводу до пісні;
 
відтворює прості ритмічні послідовності (створені з половинних, четвертних та восьмих тривалостей), зокрема у різних темпах;
обирає тембр інструменту (трикутники, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо) для передачі відповідного образу;
грає в ансамблі прості композиції (трикутники, бубни, барабан, сопілка (за умови дотримання гігієни користування), ксилофон тощо);
придумує образи і створює їх знайомими засобами музичної виразності;
 
імпровізує голосом (музичні, мовленнєві інтонації), на музичних інструментах;
орієнтується в поняттях музичної грамоти(нота, нотний стан, звук, тривалості (ціла, половинна, чверть, восьма), метр, розмір), має уявлення про запис нотного тексту);
 
 
 
 
 
 
 
 
 
проявляє інтерес до творів мистецтва та мистецької діяльності;
виконує прості живописні, графічні, декоративні, пластичні композиції;
 
складає та розташовує на площині (в просторі) окремі елементи зображень (форм) в просту композицію (графічну, живописну, декоративну, об’ємну, просторову);
відповідно задуму, обирає формат (вертикальний, горизонтальний) композиції;
використовує всю площину аркуша;
використовує  основні, похідні, ахроматичні, теплі й холодні кольори; утворює відтінки кольорів;
експериментує з кольорами, лініями, формами тощо;
користується художніми та природними матеріалами, палітрою, пензлями, стеками, ножицями тощо;
 
працює (вирізує, конструює) з папером, з природними матеріалами;
дотримується правил техніки безпеки;
бере участь у прикрашенні середовища, в якому живе і навчається;
виконує нескладні ролі, етюди-наслідування;
вправляється над інтонацією мовлення, чіткістю дикції, виразністю міміки і жесту,перевтілюючись у різних персонажів;
рухається в ритмі і темпі музики, узгоджуєсвої рухи з музичним супроводом (співом);
орієнтується у просторі;
дотримується правил поведінки в театрі;
імпровізує засобами пантоміми (міміка, жести);
вирізняє види мистецької діяльності, звернення до яких поліпшує його/ її настрій
Спів (співацька постава, дихання, інтонація, дикція).
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Гра на музичних інструментах: створення варіантів ритмічного супроводу до пісні, ритмічних послідовностей тощо.
 
 
 
 
 
 
 
Імпровізації голосом, пластикою, на музичних інструментах
Відтворення рухами характеру, темпу, ритму музики.
Інсценізація пісень, створення театралізованих образів.
Знайомство з нотною грамотою (нотний стан, скрипковий ключ, ноти в межах І октави, тривалості звуків – ціла, половинна, чверть, восьма).
 
Малювання графічними матеріалами,  фарбами.
 
 
 
Розміщення зображень на аркуші, у просторі, компонування елементів композиції (площинна, об’ємна).
Дослідження довкілля, виявлення цікавих, незвичайних об’єктів для створення художніх образів.
Використання різних ліній, плям, форм, кольорів та їх відтінків для створення візуальних образів.
 
 
 
Вирізування, конструювання з паперу.
Робота з природними матеріалами.
Елементарна стилізація форм оздоблювальних елементів. різних видів декоративно-прикладного мистецтва   (народна іграшка, розпис, витинанка, писанка тощо).
Ліплення з пластичних матеріалів різними прийомами і способами.
Прикрашення місця, де навчається, живе.
Організація робочого місця.
Дотримання охайності та правил техніки безпеки.
Інсценізація (виконання нескладних ролей), етюди-наслідування.
Відтворення елементарних танцювальних елементів.
Імпровізації засобами пантоміми (міміка, жести).
Використання видів мистецької діяльності для задоволення та поліпшення емоційного стану.
 
Сприймання та інтерпретація мистецтва
сприймає твір мистецтва та висловлюєвраження, добираючи із запропонованих слова, які співзвучні особистим емоціям;
визначає темп (повільно, помірно, швидко); регістр (високий, середній, низький), динаміку (гучно, тихо), тембр (звучання хору та оркестру, окремих музичних інструментів (сопілка, бубон, барабан, скрипка, бандура, фортепіано тощо)), характеризує мелодію;
 
визначає колорит (теплий, холодний) творів мистецтва та учнівських робіт;
 
порівнює музичні та візуальні образи, твори мистецтва та явища довкілля;
 
 
розрізняє види театру (ляльковий, музичний, драматичний) та кінематографу (кінофільм, мультфільм); 
використовує театральну термінологію (сцена, актор, костюм, декорація);
 
 
виявляє твори мистецтва, що змінюють або передають його/її настрій
Сприймання творів різних видів мистецтва. Обговорення вражень, емоцій, які вони викликали. Добір із запропонованих слів-характеристик, що співзвучні особистим емоціям та враженням.
 
 
Визначення засобів виразності твору.
 
Порівняння природних форм, образів довкілля з їх художнім  (декоративним) трактуванням.
 
Знайомство з деякими видами театру (ляльковий, музичний, драматичний), кіномистецтва (кінофільм, мультфільм (графічна, пластична, лялькова анімація).
 
Використання творів різних видів мистецтва для отримання задоволення та поліпшення емоційного стану.
 
Комунікація через мистецтво
виявляє (з допомогою вчителя) та бере участь в обговореннях інформації, отриманої з творів мистецтва;
 
презентує результати власної творчості (співає пісні, виконує танцювальні рухи, демонструє власні роботи з образотворчого мистецтва тощо);
вербально описує свій творчий задум;визначає, що вдалося, чи не вдалося у виконанні того, що було задумано;
готовий / -а до того, що може не вийти з першого разу так, як задумав / -ла;
виявляє досягнення у художньо-творчій діяльності однолітків;
бере участь у колективному виконанні творчого задуму; у шкільних мистецьких заходах (концертах, виставках, інсценізаціях тощо), в обговореннях власних вражень від творів різних видів мистецтва;
 
обговорює з однолітками свої враження від творів різних видів мистецтва відомих митців, від дитячої творчості;
дотримується правил взаємодії і творчої співпраці.
Виховні ситуації: обговорення (з допомогою вчителя) інформації – сюжетів, характерів персонажів тощо, отриманої з творів мистецтва.
Презентація  та характеристика  власних творчих досягнень.
Колективне виконання творчого задуму (оформлення класної кімнати, створення колективних художніх композицій, флеш-моби тощо);
 
Проведення шкільних мистецьких заходів (концертів, виставок, інсценізацій тощо)
 
Ознайомлення і упровадження правил творчої співпраці, взаємодії, комунікації.
 
Переглядів: 32 | Додав: wolkan | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar

Вхід на сайт

Пошук

Календар

«  Серпень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031

Архів записів

Друзі сайту

 




Сайт учителя музичного мистецтва Толоконнікової Жанни Василівни


Сайт учителя музичного мистецтва Юанова Станіслава Маграіловича